ГАЛЯТóВСЬКИЙ Іоаникій (? – 12.01.1688, Чернігів) – укр. письменник, церк.-освітній і громад. діяч.

ГЕРБÓВНИКИ – зб. з малюнками і описами гербів та родоводами їхніх власників.

ГНАТ (ІГНАТІЙ) з Любарова (роки життя невідомі) – укр. письменник 2-ї пол. 16 – серед. 17 ст.

ГОРБАЧЕВСЬКИЙ Іпатій (роки життя невідомі) – ігумен і намісник Мгарського монастиря у 18 ст., автор «Літопису Мгарського монастиря».

Обитель засновано у 1620-ті поблизу Лубен (Полтав. обл.) Ісаєю Копинським. Текст літопису віднайдено О. Лазаревським. Зшиток з 16-ти листків паперу мав назву «О построеніи каменной церкви Преображенія Господня въ Мгарскомъ монастырЂ». Зошит належав до арх. М. Рєпніна і був переданий для вивчення В.П. Горленком. О.  Лазаревський вважав, що це уривок з більшого втраченого літопису, переписаний «почерком 18 ст.».

ГУСТИНСЬКИЙ ЛІТОПИС («Кройника...») – анонімна пам’ятка укр. історіогр. л-ри 1-ї пол. 17 ст. Відомий у кількох копіях, основну з яких переписав 1670 в Густинському монастирі під Прилуками ієромонах Михаїл Лосицький, подавши цікаву передмову про те, «для чого каждому чоловікові читання гісторій єст барзо потребно». Ймовірно, що Г. л. уклав бл. 1623 – 27 у Густинському монастирі Захарія Копистенський.

ГУСТИНСЬКОГО МОНАСТИРЯ ЛІТОПИС, або «Лѣтописец о первом зачатіи и созданіи святыя обители монастыря Густынского» – анонімна пам’ятка укр. історіогр. л-ри 17 ст., написана церковнослов’ян. мовою. Зберігся в рукописі 1670, що містить і Густинський літопис. Ймовірний автор – ієромонах Михаїл Лосицький.