БЛАГОСЛÁВ Ян (Blahosláv Jan; псевд.: Apteryx, Makarius, Blasius; 20.02.1523, Пршеров, Чехія – 24.11.1571, Моравський Крумлов, Чехія) – чес. церк. і освітній діяч, письменник, учений, педагог.
Походив із заможної чес. родини. 1543 навчався в гуманітарній гімназії Валентина Фрідланда-Трозендорфа (Гольдберг, Сілезія), 1544 – у Віттенберзькому ун-ті. З 1550 займався пед. і наук. працею, вивчав чес. мову, музику, богослов’я. Перу Б. належать праці з теорії музики і ораторського мист-ва (трактати «Музика», «Вади ораторів»), а також переклад «Нового Завіту» чес. мовою (1564).
Відомий як автор ґрунтовного дослідження слов. мов під назвою «Чеська граматика» (нап. 1571, надрук. 1857). У цій кн. вміщено перший літ. запис укр. народної пісні («Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш», 16 ст.). Знана як пісня про Штефана воєводу, вона опрацьована В. Ковальським, О. Потебнею, С. Томашівським, М. Грушевським, а особливо детально – І. Франком. На думку вченого, автор «Чеської граматики» був «одним із найученіших чехів свого часу» (Франко І. Зібрання творів: У 50 т. Т. 42. К., 1984), а наук. вартість його твору полягає в тому, що «маємо в нім не лише найстарший досі відомий текст української пісні, але також цінне свідоцтво вигляду нашої тодішньої нар[одної] мови, і то навіть з виразним діалектичним відтінком, і не менше давнє та цінне свідоцтво про те, що вже тоді, в половині ХVI в., нашою мовою було уложено багато пісень і віршів, які мусили мати добру славу серед інших слов’ян…» (Там само). Вагоме значення наук. праці Б. для укр. культури відзначали також І. Панькевич, О. Зілинський, М. Мушинка, Г. Нудьга.
Літ.: Бобровницька Н. Українське народне віршування у фольклористичних студіях Івана Франка // Українське літературознавство. 2014. Вип. 78; Комзей Й. Пісня про воєводу Штефана – найстаріший український народний твір, який зберігся в писемній формі // Наш голос. Місячник Союзу українців Румунії. 2012. № 219; Мушинка М. «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» (Нове про історію дослідження і місце найдавнішого запису української народної пісні) // Народна творчість та етнографія. 2000. № 2–3; Нудьга Г. Українська пісні в світі: Дослідження. К., 1989.
Григорчук Юлія