БІЛОРУСЬКО-ЛИТÓВСЬКІ ЛІТÓПИСИ (ін. назви – лит. літописи, західнорус. літописи, літописи Великого князівства Литовського) – пам’ятки середньовічної л-ри 15–17 ст. Перші відомості про ці літописи подали польс. письменники Я. Длугош, М. Бельський та М. Стрийковський.
Пам’ятки поділяють на три типи: короткої ред. (Никифорівський, Слуцький, Супрасльський, Віленський, Академічний літописи), першої широкої ред. (літописи: Археол. т-ва, Красинського, Рачинського, Ольшевський, Румянцевський, Євреїновський та ін.) і другої широкої ред. (Хроніка Биховця). Літописи короткої ред. сформувалися в серед. 15 ст. внаслідок об’єднання інформації, запозиченої із різних літописних зводів, з описом істор. подій останньої чверті 14 ст., зокр. боротьби Ягайла з Кейстутом і Вітовтом та про діяльність останнього. У літописах широкої ред. (перша пол. 16 ст.) викладено дещо міфологізовану історію країни, від римлянина Палемона (родоначальника литовців) до великого литов. князя Гедиміна.
Найближчим до укр. історіографії вважається Супрасльський список (Супрасльський монастир, Бялисток, Польща). Він містить три частини. У першій «Сказание о вѣрных святых князей руських», або «избрание лѣтописання изложено вкратце» подано короткі відомості з київ., москов. та новгород. літописів до 1427. Друга частина репрезентує хронографічний опис подій 1431–1446 і має назву «Лѣтописець великых князей литовскых», третя охоплює період 1447–1505 і продовжує другу.
Дослідники вважають, що на створення Б.-л. л. істотно вплинули «Повість временних літ» і «Галицько-Волинський літопис». Деякі з цих літописів написані етнічними українцями. Найстарший, Супрасльський список, укладено в Супрасльському Благовіщенському монастирі, заснованому у 1498 ченцями з Києво-Печерської лаври. Припускають, що Хроніку Биховця створив укр. автор у районі Слуцька (Білорусь). Цей літопис являє собою зб. новел і є першим зразком белетристичної істор. оповідної прози.
Б.-л. л. складаються з окремих заміток, хронологічних дат, сказаній, оповідань та повістей, які відбивають гостру політ. та міжусобну боротьбу лит. князів. Написані книжною укр. або білорус. мовою. Мають світський напрям і подекуди містять цінну інформацію для історії України.
Літ.: Полное собрание русских летописей, изданное по высочайшему повелению императорскою Археографическою комиссиею. Т. 17. Западнорусские летописи. СПб., 1907; Сушицький Т. Західноруські літописи як пам’ятки літератури. К., 1929.
Юлія Соколюк
2453