БЕСТІАРІЙ (лат. bestiarium, від bestia — «звір», «тварина») – зб. відомостей про реальних і міфолог. тварин, камені і рослини, написаний прозою і віршами, супроводжується алегоричним тлумаченням. 

Виник за античних часів від зб. невідомого автора «Фізіолог» (2–3 ст.), ймовірно в Александрії. Авторами грец. бестіаріїв у 5–6 ст. були  християнські  письменники Ісідор Севільський і Амбросій. Як літ. жанр був поширений в різних європ. і сх. країнах, зокр. в Київ. Русі. Система символів Б. спиралась на давньогрец. міфолог. джерела і репрезентувала світогляд людини в конкретну істор. епоху. У Б. застосовано традицію «зоологічної алегорії», котра склалася під впливом християнства. Звірі в Б. є втіленням люд. натури, явища природи теж мають символічне тлумачення з повчальним висновком. 

З 12 ст. в Європі поширений класичний стиль написання Б. у формі ілюстрованих текстів про тварин. У Франції з’являється світський варіант бестіарію – «бестіарій любові», тут образи тварин слугують символами любовних почуттів (бестіарій Філіпа Танського, 12 ст.; Рішара де Фурніваля, 13 ст.). Бестіарій любові у віршах невідомого поета 13 ст. є зразком вишуканої галантної поезії і був перекладений рос. мовою. 

Б. були популярні до 17 ст. До сьогодні збереглися близько 50 подібних зб. Найвідоміші: бестіарій Гуго Сент-Вікторського, П’єра Бовеського, Філіпа Танського та Леонардо да Вінчі. Б. мали великий вплив на формування тваринної символіки у європ. л-рі та образотв. мист-ві.

В укр. літ-рі бестіарні символи використовували філософ Г. Сковорода,  поети Ю. Андрухович ("Екзотичні птахи і рослини. Середньовічний звіринець", 1991) та М. Кіяновська (вінок сонетів «Риби і житіє: pars pro toto»). До форми Б. також зверталися  Г. Аполлінер ("Бестіарій, або Кортеж Орфея ", 1911) та Ф. Блай ("Великий бестіарій сучасної літератури", 1920). 20 ст. відзначилося творами спекулятивної зоології й ботаніки, де вигадані створіння описані як реальні (Х. Борхес "Книга про вигадані створіння", 1967).

Літ:  Костомаров М. Слов’янська міфологія. К., 1994; Сліпушко О. Давньоукраїнський бестіарій (звірослов). К., 2001.

                                                                                                            Юлія Соколюк

2218