АРХЕОЛОГІЧНО-БІБЛІОГРАФІЧНА ВИСТАВКА (1888 – 1889) – експозиція пам’яток укр. реліг. мист-ва у Львові, організована Ставропігійським ін-том до 900-ліття хрещення Київ. Русі.

Діяла впродовж п’яти місяців, з 28.09/10.10.1888 до 16/28.02.1889, у будівлі Ставропігійського ін-ту на вул. Руській, 3. Основою виставки стали фонди Ставропігійського ін-ту, доповнені пам’ятками з різних парафій Львівської, Станіславівської та Перемишльської єпархій. Відзначилась  наук. підходом до експонатів.

Іконописне мист-во – найчисельніша частина А.-б. в. У 6 залах, з четвертого по десятий, містилися ікони, згруповані за тематичними групами в хронологічному порядку, починаючи з ікон 12 і до 19 ст. Найбільшу групу складали образи Спаса Нерукотворного, Богородиці і Христа. Особливу увагу привертали ікони-пам’ятки 17 ст., серед них атрибутовано ікони 16 ст. і одну ікону 15 ст. «Св. Юрій Змієборець» з церкви монастиря Воздвиження Чесного Хреста у с. Словіта. Церк.-ужиткове мист-во було широко представлене і описане за типами пам’яток: церк. шитво (фелони, єпитрахілі, воздухи, плащаниці, антимінси), декоративне різьблення (чаші, оправи Євангелій, свічники, хрести, фігури, вівтарі).

Найбільш цінними зразками були фелон 13–14 ст. та дерев’яний хрест 17 ст. з Успенської церкви (Львів), найстаріший в Галичині дзвін 1341 з собору св. Юра (Львів). Бібліогр. відділ експозиції містився у четвертій залі. Твори були каталогізовані за місцем видання. В описі зазначено, що рукопис. документи розподілялись на дві групи: привілеї, мандати і рескрипти польс. королів (1522–50 до 1733–51) та привілеї і кореспонденція церк. діячів, такі як булла Папи Климента ХІ (1709) р., листи константинопольс. патріархів Єремії, Йосафата та Матвія, антіох. патріарха Йоакима тощо. Серед рукописів та стародруків можна відзначити: Апостол (1220), Холмське Євангеліє (13 ст.), рукописи 14–15 ст., а також факсимільні вид. рукописів 11 ст.: Остромирове Євангеліє (1066–1087), Ізборник князя Святослава Ярославича (1073), Турівське Євангеліє.

У восьмому залі було розміщено портети. Представлена експозиція (бл. 1400 пам’яток) стала справжнім відкриттям унікальної спадщини укр. реліг. мист-ва. А.-б. в. заклала початки формування Музею Ставропігійського ін-ту, тому що більшість представлених експонатів мали приватних власників, котрі погодились пожертвувати їх Музеєві. За п’ять місяців виставку відвідали бл. трьох тисяч осіб, серед них і відомий польс. художник Ян Матейко.А.-б. в. отримала численні схвальні відгуки на сторінках укр., польс., чес., франц. періодичних вид.

Літ.: Лильо-Откович З. Археологічнобібліографічна виставка у Львові в 1888–1889 рр. // Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2000. Вип. 35–36; Горда О. Музей Ставропігійського інституту у Львові. Матеріали до вивчення // Волинська ікона: дослідження та реставрація. Матеріали XIV міжнародної наукової конференції (Луцьк, 29–30 жовтня 2007 р.).  Луцьк, 2007.  Вип. 14.

Юлія Соколюк